Загальна характеристика класу головоногих молюсків (Cephalopoda) і їх стратиграфічне та породоутворююче значення

Клас головоногих молюсків об`єднує найбільш розвинених і незвичайних молюсків не тільки серед представників свого типу, а й взагалі серед безхребетних, бо вони перейшли до активного способу життя – вільному переміщенню у воді.

Розміри головоногих дуже різні – від дрібних представників нектону до тридцятиметрових велетнів (гігантських кальмарів). Вперше такий кальмар був зустрінутий в 1861 році в районі Канарських островів французьким пароплавом “Алектон”. Впіймали “Кракен” в 1873 році. Довжина його була 10 м. Він знаходиться в лондонському музеї історії природи. В 70-х роках їх загинуло, найвірогідніше від якоїсь хвороби, дуже багато. Біля берегів Ньюфаундленду риболовні судна підібрали близько 100 мертвих страхіть, серед них був величиною до 24 м.

В літературі є повідомлення, що в 1946 році норвезьке судно “Бруксвіт” (довжина в 150 м) зазнало нападу велетенського кальмару в районі між Гавайськими островами і о. Самоа. Напав кальмар довжиною більше 20 м. Він зробив декілька атак на судно, ударяючи в правий борт.

Географ Б.О.Зенкевич спостерігав битву гігантського кальмару з китом.

Тіло у головоногих мішкоподібної форми, двобічносиметричне, з добре розвиненою головою, на якій є очі і мускулисті, рухомі щупальці, що служать для переміщення, захисту і нападу. Між щупальцями знаходиться рот з двома сильними щелепами.

По числу зябер сучасних головоногих зоологи поділяють на двозябрових, що в свою чергу поділяються на восьминогих, кальмарів і каракатиць та чотирьохзябрових, до яких відноситься тільки один рід – наутілус. Сучасні чотирьохзяброві мають зовнішню черепашку, а двозяброві дуже змінену внутрішню, або вона й зовсім відсутня.

В зв`язку з тим, що кількість зябер у вимерлих головоногих невідома, можна допустити, що у тих, що мали зовнішню черепашку було четверо зябер, а внутрішню – дві. Щоб уникнути невірних трактувань, прийнято всіх викопних головоногих за положенням черепашки поділяти на 2 підкласи: зовнішньо- і внутрішньочерепашкових.