Загальна характеристика, класифікація, стратиграфічне і породоутворююче значення типу найпростіших (Protozoa)

До типу найпростіших належать найдрібніші представники тваринного світу, тіло яких складається з однієї клітини. Значна група з них має мінеральний скелет різноманітної форми, складу і будови, який здатний зберігатись у викопному стані.

Найпростіші діляться на 5 класів, але тільки класу саркодових належить основне геологічне значення. Він об`єднує велику кількість найпростіших, що мають різноманітні за формою і будовою скелетні утворення. Саркодові живуть переважно в морях і ведуть планктонний або бентонний спосіб життя. Невелика група пристосувалась до паразитичного способу життя.

З класу саркодових, що об`єднує 4 підкласи, представники двох підкласів мають важливе стратиграфічне і породоутворююче значення: форамініфери і радіолярії.

Підклас форамініфер (foraminifera). До цього підкласу відноситься велика група саркодових, яка налічує до 30000 викопних видів і приблизно стільки ж сучасних.

Тіло форамініфер заховане в черепашку і підтримує зв`язок з зовнішнім середовищем через отвір, який називається апертурою. Звідси й назва: з лат. foram – отвір і fero – несу.

Форма черепашок різноманітна. Вони можуть бути однокамерними, якщо порожнина їх не поділена на камери; у формі кулі, колби або трубки, відкритої з обох кінців. Якщо внутрішні частини черепашок поділені на перегородки, то їх називають багатокамерними. Вони і ззовні мають різноманітні форми: одноряду, спірально-площинну, спірально-конічну.

Форамініфери відомі з кембрійських відкладів. В ордовиці і силурі їх кількість значно збільшується. В карбоні переважають фузулініди, які беруть значну участь в утворенні вапняків. Глобігериніди брали участь в утворенні крейди, але до недавнього часу їхня роль в утворенні цієї породи перебільшувалась. Крейда утворювалась переважно в результаті нагромадження скелетів одноклітинних водоростей – коколітофоридів, кількість яких досягає 90%.

Деякі сучасні глибинні мули складаються на 85% з вапна, утвореного із черепашок форамініфер. Особливо широко розповсюджений глобігериновий мул.

Підклас радіолярії (Radiolaria). На відміну від форамініфер радіолярії мають центральну капсулу і, як правило, кремінний скелет. Вони дуже різноманітні і мають красиві скелетні утворення. Захват їжі відбувається псевдоподіями (тоненькими радіальними відростками). Звідси пішла назва: з лат. radiolus – промінець. Скелет добре пристосований до пасивного плавання, досить міцний. Радіолярії діляться на 5 рядів, з яких найбільш важливими є представники 2 рядів: спумеллярій (круглі) і насселлярій (шоломовидні). Відомі з кембрію. У викопному стані їх описано близько 1000 видів, а в сучасних морях їх відомо більше 7000. Живуть переважно у теплих водах нормальної солоності. Саме там на морському дні нагромаджуються радіоляриєві мули, з яких потім утворюються кремниста гірська порода - радіолярит або вони частково входять в інші кремнисті породи: опоки, діатоміти.