<<
>>

Вступ.

Геологія нерозривно пов`язана з часом, бо постійно вирішує послідовність формування і умови утворення гірських порід. Це має важливе теоретичне і практичне значення бо дає відповідь на питання: коли утворилась земна кора, платформи материків, океанічні западини, гірські системи; коли з`явилось життя на Землі і як воно мінялось з плином геологічного часу.

Важливо також знати, наприклад, коли і при яких умовах утворились поклади кам`яного вугілля, нафти, солей, рудних корисних копалин, дорогоцінних каменів тощо. Це допомагає геологам виявити закономірності формування корисних копалин в часі і просторі і, таким чином, виділити райони, які перспективні для їх пошуків. Тобто, вивчення геологічної історії має велике світоглядне і практичне значення.

Геологічну історію Землі та виникнення і розвиток життя на ній вивчає історична геологія. Але ніяку історію Землі неможливо відтворити без вияснення хронологічної послідовності утворення осадочних, магматичних і метаморфічних порід. Цю проблему вирішує один із розділів історичної геології – стратиграфія (від лат. “stratum” – шар і “grafo” – пишу).

Крім визначення віку порід, в геології часто виникає потреба у визначенні початку і кінця рухів земної кори або процесів у ній чи на її поверхні, появи певних тварин та рослин і їх вимирання. Навіть зміна кліматів протягом геологічної ери та періодів нерідко цікавлять геологів, бо давні клімати різних широт не тільки пояснюють способи утворення осадочних порід, а й формування багатьох видів корисних копалин (наприклад, деяких алюмінієвих, марганцевих і залізних руд, солей, вапняків тощо). Багато допомагає в цьому наука палеогеографія, яка вивчає клімат, рельєф суші і дна морів, розподіл морів і континентів та інші фізико-географічні особливості минулих геологічних епох і зміни цих особливостей у часі.

В житті Землі і формуванні земної кори величезну роль відігравали тектонічні рухи, що призводили до утворення гірських систем, щитів, западин, підняттів та інших геологічних структур.

Саме встановленням часу і виясненням процесу виникнення тектонічних структур та їх подальшого розвитку є ще одним завданням історичної геології. Це завдання вирішує один із розділів історичної геології – геотектоніка (про виникнення локальних структур розповідалось у динамічній геології при характеристиці складчастих і розривних порушень у земній корі).

Крім того, перед історичною геологією стоять завдання вивчення послідовності магматичних і метаморфічних процесів.

Історична геологія тісно пов`язана з цілим рядом інших наук і в першу чергу – з палеонтологією і регіональною геологією. Вони виникли і розвивались фактично одночасно (з середини ХІХ ст.), доповнюючи одна одну.

Палеонтологія (від лат. palaios – давня, ontos – істота, logos – вчення) – наука, яка вивчає давній органічний світ по скам`янілих залишках організмів (тобто по скам`яніннях).

Отже, перед історичною геологією стоять такі основні завдання: вияснення розвитку Землі і життя на ній, встановлення фізико-географічних умов, а також послідовності подій, що відбуваються в надрах земної кори і на її поверхні. Все це в кінцевому результаті зводиться до діалектичного розуміння розвитку природи, вияснення процесів утворення корисних копалин і їх поширення у земній корі (діалектика у філософському розумінні – вчення про узагальнені закони розвитку і руху, джерело яких вбачається в єдності й боротьбі суперечностей.

На величезній кількості прикладів доведено, що геологія, в тому числі історична, може успішно розвиватись тільки тоді, коли вона керується законами діалектики природи. Саме в ході формування земної кори та розвитку життя на нашій планеті можна простежити загальний саморозвиток природи, який іде від простого до складного шляхом повільного нагромадження кількісних змін, що приводять до швидкого (скачкоподібного) появлення нової якості, шляхом боротьби протиріч, боротьби відживаючого старого з новим, що народжується.

Таким чином, для вирішення складних завдань, які стоять перед історичною геологією, потрібні глибокі і всебічні знання: в галузях динамічної та структурної геології, мінералогії, петрографії, палеонтології і стратиграфії. Цими знаннями необхідно оволодіти перед тим, як братися за вирішення проблем історичної геології.

На завершення відзначимо, що ніякі методи дослідження не дадуть хороших результатів без уміння робити логічні висновки і узагальнення геологічних фактів.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Вступ.:

  1. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов арбитражного суда, вступивших в законную силу
  2. РЕКОМЕНДУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА И ИСТОЧНИКИ
  3. 15.7. Исполнение постановлений
  4. Производство в кассационной инстанции
  5. 53. Оспоримые сделки: основания, условия, последствия и момент недействительности.
  6. Моделирование методом конечных элементов. Численный эксперимент
  7. Комбинационные резонансы аддитивно-разностного типа
  8. Модели движения воздуха в воздушных пространствах конструкций вентфасадов при турбулентном режиме
  9. Моделирование теплопотерь в конструкции вентфасада с учетом скорости ветра и термического сопротивления вентилируемого воздушного пространства с отражательной теплоизоляцией
  10. Выводы по главе
  11. Влияние активаторов на зарядно-разрядные процессы
  12. 3.4. Обращения граждан.
  13. Заключение
  14. 9.3. Виды административного принуждения
  15. Общая характеристика исследования
  16. 16.2. Способы обеспечения законности и дисциплины в государственном управлении.
  17. Проблема выявления собственно церковнославянизмов и церковнославяно-русских полисемантов в идиолексиконе Вяземского: некоторые процедуры и результаты
  18. ПРИЛОЖЕНИЕ