<<
>>

Відносна геохронологія

Визначення відносного віку порід і геологічних процесів можливе за рядом ознак. В найпростішому варіанті – чим давніші шари, тим вони залягають нижче. Але коли виникає потреба співставити шари, які розірвані і переміщені вверх чи вниз, чи простежуються далеко один від одного – тоді шукають схожі між ними ознаки.

Найкраще, коли вони складаються з однакових порід: вапняків, глини, пісків тощо. Добре, якщо і колір їх співпадає. Але часто шари, наприклад глини, по горизонталі переходять у глинисті піски, а потім і зовсім у піски. Вапняк може поступово перейти в мергель, а останній – у глини. Тоді потрібно знайти щось спільне між ними. Це можуть бути залишки тварин і рослин, які жили тоді, коли відкладалися шари порід. Цей метод назвали палеонтологічним – від науки палеонтології або біостратиграфічним.

Праці палеонтологів привели у свій час до уявлення про “керівну” фауну, або “керівні” види. До них відносяться види, що швидко змінюються в часі, мають велике географічне розповсюдження, чітко відрізняються від інших своїм скелетом, що добре зберігається. При недостатній кількості керівних форм в шарах порід, застосовують метод керівних асоціацій, в які включаються не керівні форми, що мають поширення на невеликих територіях. Вони допомагають надійніше визначити вік порід.

Коли керівних форм недостатньо або вони зовсім відсутні в шарах певної території, тоді застосовують метод фауністичних комплексів – вивчення залишків тих груп організмів, які зустрічаються в якомусь шарі, осадочної товщі. Ці комплекси дають можливість встановити вік порід, що мають обмежене поширення (наприклад, у Причорномор’ї, Донецькому басейні тощо). Такими можуть бути комплекси солоноватоводних чи прісноводних молюсків, великих чи дрібних ссавців. Застосовують також мікропалеонтологічний, фітостратеграфічний і споро-пилковий (палінологічний) методи.

Для визначення відносного віку порід, що утворились в долинах річок та на узбережжі озер і морів, застосовують геоморфологічний метод, якій показує що вищі тераси мають давніші відклади, від нижчих.

Відносний вік порід також можна визначити, дослідивши їх палеомагнітність. Виявляється, гірські породи зберігають намагніченість з тих епох, коли вони утворились. А в історії Землі було багато таких епох, коли магнітні полюси мінялися місцями: північний переходив на місце південного, а південний – на місце північного. Поки полюси стояли на місці, в земній корі з`явилось багато магматичних і осадочних порід із залізистими мінералами, у яких зафіксувався певний напрямок намагніченості. Як тільки полюси помінялися місцями – нові породи намагнітились в іншому напрямку. Так можна виявити послідовність утворення порід на материках і навіть на дні океанів, де їх нагромадилось багато в результаті магматичних процесів.

Магнітне поле Землі виникає під впливом конвекційних течій речовин, які складають мантію і ядро. В надрах ніби працює гігантська динамомашина, яка формує це поле.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Відносна геохронологія:

  1. ПРИЛОЖЕНИЕ
  2. Формирование представлений о личностных и профессионально важных качествах идеального школьного учителя в 1900-1920 гг.
  3. Право на удовлетворение иска и право на получение судебной защиты
  4. Психолингвистический анализ современной медианоминации
  5. 21. Исполнение опекунами и попечителями обязанностей в отношении подопечного. Распоряжение и доверительное управление имуществом подопечного.
  6. Статистика влияния типа грунтов на распространение КРН
  7. 53. Оспоримые сделки: основания, условия, последствия и момент недействительности.
  8. Моделирование методом конечных элементов. Численный эксперимент
  9. Химченко Алексей Игоревич. ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО: ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2014, 2014
  10. Комбинационные резонансы аддитивно-разностного типа
  11. Модели движения воздуха в воздушных пространствах конструкций вентфасадов при турбулентном режиме
  12. Моделирование теплопотерь в конструкции вентфасада с учетом скорости ветра и термического сопротивления вентилируемого воздушного пространства с отражательной теплоизоляцией
  13. Выводы по главе
  14. Влияние активаторов на зарядно-разрядные процессы