<<
>>

Умови утворення зсувів i їх характеристика

Зсувом називається переміщення зволожених гірських порід по водонепроникненому (водотривкому) шару, яке відбувається на крутих схилах ярiв, долин, озер i морів. Вони виникають за умов, коли породи не щільні i нахилені в місця гравітаційного переміщення порід, а водотривкий шар виходить на поверхню схилу.

Сповзання порід відбувається внаслідок порушення рівноваги між силами гравітації i зщiплення порід, якi залягають над водотривким шаром. В результаті цього породи верхнього шару сповзають по змоченiй поверхні нижнього.

Зсуватись можуть i деякі твердю породи (наприклад, вапняки Одеси), якщо вони в значній мiрi розбиті тріщинами i коли є нахил водотривкого шару. Нерідко зсуви виникають i при горизонтальному заляганнi шарiв, особливо при наявностi процесiв суфозiї.

Причинами, що прискорюють зсуви можуть бути великi дощi, землетруси, розмиви берегiв рiкою чи морськими хвилями, дiяльнiсть людини (пiдрiзка схилу i збiльшення тиску на породи при забудовi, перенасичення їх водою).

Зсуви мають велике поширення. В Україні їх особливо багато на схилах Днiпра (зокрема, вiд Києва до Канева), Днiстра, Пiвд. Бугу та їх притокiв, у Росiї - на берегах Волги (в р-нi мiст Ульяновська i Саратова), Оки, Дону. Великi зсуви спостерiгаються вздовж Одеського, Кримського i Кавказького узбережжя Чорного моря.

Зсуви – це катастрофiчнi явища природи, бо вони руйнують будь-якi споруди i дороги та призводять до загибелі людей. На ділянках, де відбуваються зсувні явища, не можна нічого будувати. Ми маємо багато прикладiв, коли зсуви призводили до руйнування будинків, доріг та інших споруд. Нерідко (особливо в гірських місцевостях) відбуваються настільки великі зсуви, що перегороджують течiю рiчок. Приклад – долина рiки Зеравшан, яка 24 квiтня 1964 року в результатi гiгантського зсуву була повнiстю перегороджена. Виникла своєрiдна гребля висотою до 250 м. Утворилось велике водосховище, яке раптово могло прорвати греблю i затопити села, що були розташованi в долинi.

Завдяки значним зусиллям воду вдалось поступово випустити i катастрофа була лiквiдована.

Подiбний зсув вiдбувся в 1963 роцi в горах Дагестану, який перегородив р. Мочок, утворивши озеро. Великих зусиль та багато коштів було витрачено для зупинення зсуву в Чернiвцях у 1995 роцi, який мiг призвести до руйнування житлових будинкiв, але в м. Дніпропетровську цього уникнути не вдалось. Так в 1996 році були зруйновані дев’ятиповерховий житловий будинок і дитячий садочок. На щастя людей встигли врятувати.

Крім того, в природі нерідко відбуваються величезні обвали порід, якi називають катастрофічними. Але причина їх виникнення iншi. Вони зумовленi процесами руйнування мiцних (скельних) порiд вивiтрюванням, землетрусами, пiдмивом берегiв та необережною дiяльнiстю людини. Обвали відбуваються в результаті відривання гірських порід вiд стрімкіх або навіть нависаючих бортів гірських долин. Є багато прикладiв таких обвалiв. Один iз них вiдбувся в 1911 р. в Памiрi, де з крутого схилу р. Бартанг внаслiдок землетрусу зiрвалась маса гiрських порiд об’ємом 2200 млн. м3. Було засипано долину разом з аулом. Утворилось велике Сарезьке озеро. Але породи, що утворили греблю, настількі міцні, що їх розмив вiдбувається дуже повільно i тому гребля і озеро існують до теперішнього часу. Iнший катастрофiчний обвал вiдбувся пiд впливом господарської дiяльностi людини. В Швейцарiї у 1881 р. Там обвалився схил гори Чингель бiля села Ельм. В результаті неправильної виробки породи каменоломнях, зiрвалась маса порiд до 10 млн. м3 і покотилась зi схилу крутизною до 70О. Обвал засипав 89 га землі, зруйнував 83 будинки і поховав 115 мешканцiв села.

Крiм зсувiв i обвалiв, у природi часто відбуваються так званi опливини – повiльне перемiщення грунтового покриву (нерідко з пiдстеляючими породами) вниз по схилу в результатi перенасичення його водою. Схил покривається дрiбними горбами або невеликими уступами (маленькими терасками).

В рельєфi молодi зсуви добре помiтнi.

Старi простежуються гiрше в результатi екзогенних процесiв або заростання деревами. Маса порiд, що зповзла, як правило, перемiшана. Над нею нерідко спостерігається обрив – місце відриву порід, а на поверхнi зсунутих порід зсунутих порід – нахилені в рiзнi боки знесенi з корiнням дерева – так званий "п’яний лiс". Таких зсувiв багато на схилах Днiпра.

В будовi зсуву видiляють кiлька елементiв. Частина гiрських порiд, що зсунулась вниз по схилу називається тiлом зсуву. Поверхня водотривкого шару, по якому вiдбулось сповзання порiд, називається поверхнею зсування. Нижня частина зсуву (його край) називається його пiдошвою. Стiнки, яка утворилась при вiдривi порiд, як правило має увiгнуту, схожу на амфiтеатр, форму, а вся чашоподiбна виїмка порiд за свiй вигляд одержала назву зсувного цирку (вiд лат. circus – коло).

Поверхня зсунутих порiд разом зi стiнкою утворюють так звану зсувну терасу. Її поверхня буває нахилена до уступу і як правило, горбиста. Нижче пiдошви зсуву іноді спостерiгається горб видавлювання.

Зсуви за своєю будовою бувають простi, коли складаються з одного тiла, i складнi, – кількох ярусів.

Академік А.П. Павлов зсуви подiлив на 2 типи:

1. Деляпсивнi (вiд лат. delapsus – падiння, сповзання) – коли гiрськi породи сповзають пiд впливом власної ваги. В цьому випадку в тiлi зсуву спостерiгається послiдовнiсть нашарування порiд, якi дещо перекинутi в бiк непорушеного схилу.

2. Детрузивнi (від лат. detrusio – зіштовхувати) – коли змiщення вiдбувається пiд натиском, мас порід, що уже вiдiрвались вiд схилу.

Складні зсуви нерідко складаються із деляпсивних i детрузивних типів.

Боротьбу проти зсувів ведуть рiзними методами: перехватом i вiдведенням поверхневих i пiдземних вод, лiсонасадженням, побудовою пiдпорних стiнок, забиванням свай, виположенням i терасуванням схилiв. Але чим бiльший зсув – тим важче його зупинити i тим бiльшi будуть затрати коштiв i часу.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Умови утворення зсувів i їх характеристика:

  1. Общая характеристика исследования
  2. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  3. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИССЕРТАЦИИ
  4. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  5. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  6. Физические пороговые характеристики источников тока
  7. 29. Некоммерческие организации: понятие, общая характеристика, виды.
  8. 28. Коммерческие организации: понятие, общая характеристика, виды.
  9. §1 Общая характеристика правового положения суда как субъекта реализа­ции права на судебную защиту
  10. Оценка влияния мелких дефектов КРН на механические характеристики трубы