<<
>>

Підклас зовнішньочерепашкових

До цього підкласу відноситься велика кількість викопних представників і сучасний рід Nautilus.

Черепашка представників цього підкласу має різноманітну форму. Порівняно невелика передня частина має назву житлової камери (або комірки).

Тіло було оточене мантією, яка виробляла вапно для черепашки з трьохшаровою будовою.

Лінія, вздовж якої перегородки прикріплюються до внутрішньої частини черепашки, зветься перегородковою (або лопатевою). Вона простежується лише після зняття черепашкового шару на внутрішньому ядрі. Перегородкова лінія може бути майже прямою або хвилястою, чи складно розгалуженою.

Умовно прийнято всі вигини, що направлені в бік початкової частини черепашки (назад), називати лопатями, а всі вигини в бік житлової камери – сідлами.

Зовнішньочерепашкові досягли найбільшої різноманітності і кількості видів у мезозої і майже повністю вимерли в кінці цієї ери.

По особливостях будови черепашки, перегородок, перегородкових ліній і сифону, підклас зовнішньочерепашкових поділяють на 5 надрядів: наутілоідеї, ендоцератоідеї, актиноцератоідеї, амоноідеї і бактроідеї.

а) Надряд наутілоідеї (Nautiloidea). До нього відноситься велика кількість вимерлих родів, поширених переважно в палеозої і один сучасний рід наутілусів (або корабликів).

Черепашки викопних наутілоідей дуже різноманітні. Серед них розрізняють прямі, трохи зігнуті, вигляду розтягнутої спіралі, площинно-спіральні з примкнутими завитками (еволютна форма), площинно-спіральні з об`ємними завитками (інволютна форма) і спірально-конічна. Поперечний розріз завитків черепашок також дуже різноманітний.

Поверхня черепашки буває гладенькою або скульптурною і представлена поперечними або поздовжніми ребрами (великими або дрібними, товстими або тонкими) з бугорками або шипами. На поверхні часто можна розрізнити лінії наростання.

Про будову м`якого тіла наутілоідей можна зробити висновок по сучасному наутілусу.

Коротке тіло оточене мантією, навколо рота до 40 і більше щупальців, яких прикриває капюшон. В роті є щелепи. В мантійній порожнині є 4 зябри. Очі бокалоподібні. Тіло займає 1/3 частину обороту черепашки. Положення сифона, якому належить важлива роль в систематиці наутілоідей, переважно серединне.

Ряд наутілідів характеризується площинно-спіральною черепашкою з вузьким, майже центральним положенням сифону. Перегородкова лінія від простої до ускладненої. Сифонні трубки прямі і короткі. Увігнута внутрішня частина черепашки відповідає спинній частині тіла, а випукла – черевній.

Перегородкова лінія наутілоідей (за рідким винятком) порівняно проста – майже пряма або слабохвиляста. Поширені від девону до сьогодні.

Надряд амоноідеї (Ammonoidea). До цього надряду відноситься велика кількість головоногих, що з`явились на початку девону і вимерли в кінці крейдяного періоду.

Зовнішня форма черепашки різноманітна. Житлова камера займає від 0,75 до 1,5-2 оборотів, а інші обороти зайняті повітряними камерами.

На відміну від наутілоідей тонкий сифон займає бокове положення (переважно вздовж зовнішнього, черевного, краю). Черепашка в більшості випадків спірально-площинна, з численних оборотів. В деяких юрських і крейдяних видів вона різної форми: прямої, крючкоподібної, слимаковидної та ін.

Площинно-спіральна черепашка теж має різну форму: спірально-площинну розгорнуту, еволютну (стиснуту), напівеволютну, інволютну (заховану). Їх діаметр від декількох міліметрів до 1 і навіть 3 м.

Поверхня черепашки гладка або скульптурна – у вигляді ребер, бугорків, шипів та ін.

Лінія прикріплення перегородок до внутрішньої стінки черепашки має складний рельєф, де виділяються випуклі (сідла) і ввігнуті (лопаті) частини.

На її внутрішній частині лопатева лінія поділяється на 4 основні типи:

а) агоніатитову (характерна для амонітів девону)

б) гоніатитову (характерна для амонітів девону і пермі)

в) цератитову (характерна для амонітів пермі-тріасу)

г) аммонітову (характерна для амонітів тріасу-крейди).

Спосіб життя наутілоідей і амоноідей досить цікавий. Біологи встановили, що сучасні наутілуси живуть переважно біля дна, по якому повзають за допомогою своїх щупальців. Але вони можуть підніматись у високі шари води і непогано плавати. Їх черепашка пристосовані до зменшення об`єму камер і це сприяє переміщенню молюсків у воді. Є думка, що більшість зовнішньочерепашкових була здатна плавати, однак ті наутілоідеї, що мали пряму черепашку - вели придонний спосіб життя, переважно повзаючи по дну і тільки зрідка відриваючись від дна на незначну висоту.

Ті тварини, що мають еволютну форму черепашки, мабуть, плавали краще. На думку вчених, багато зовнішньочерепашкових були пристосовані до пасивного плавання.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Підклас зовнішньочерепашкових:

  1. 53. Оспоримые сделки: основания, условия, последствия и момент недействительности.
  2. Моделирование методом конечных элементов. Численный эксперимент
  3. Комбинационные резонансы аддитивно-разностного типа
  4. Модели движения воздуха в воздушных пространствах конструкций вентфасадов при турбулентном режиме
  5. Моделирование теплопотерь в конструкции вентфасада с учетом скорости ветра и термического сопротивления вентилируемого воздушного пространства с отражательной теплоизоляцией
  6. Выводы по главе
  7. Влияние активаторов на зарядно-разрядные процессы
  8. 3.4. Обращения граждан.
  9. Заключение
  10. 9.3. Виды административного принуждения
  11. Общая характеристика исследования
  12. 16.2. Способы обеспечения законности и дисциплины в государственном управлении.
  13. Проблема выявления собственно церковнославянизмов и церковнославяно-русских полисемантов в идиолексиконе Вяземского: некоторые процедуры и результаты
  14. ПРИЛОЖЕНИЕ
  15. Формирование представлений о личностных и профессионально важных качествах идеального школьного учителя в 1900-1920 гг.
  16. Право на удовлетворение иска и право на получение судебной защиты
  17. Психолингвистический анализ современной медианоминации
  18. 21. Исполнение опекунами и попечителями обязанностей в отношении подопечного. Распоряжение и доверительное управление имуществом подопечного.
  19. Статистика влияния типа грунтов на распространение КРН
  20. 50. Понятие, признаки и виды сделок.