<<
>>

Основні риси замкових і беззамкових брахіопод, спосіб життя і стратиграфічне значення.

Брахіоподи діляться на 2 класи: беззамкові (Inartriculata) і замкові (Artriculata).

До беззамкових відносяться найдавніші і найбільш примітивні форми. Черепашки у них, як правило, вапнисто-рогові, ручний апарат відсутній.

Найбільш давнім і примітивним представником беззамкових є рустелла (Rustella). Вона має круглу черепашку і до субстрату прикріплюється за допомогою широкої ноги. Знайдені рустелли в нижньому кембрії.

До найдавніших родів належить також Obolus. Він зустрічається з середнього кембрію до нижньосилурійської епохи. Черепашка кругла або овальна, з поверхні гладка, вапнисто-рогова, обидві стулки мають арею. Ніжка виходить посередині ареї.

Рід Lingula, представники якого з`явились в силурійському періоді і живуть зараз, мають черепашки вапнисто-рогові, значно видовжені. Вони тонкі, майже однакові по довжині. Ці тварини зариваються в грунт у вертикальному положенні за допомогою ноги.

Рід Crania з`явився в силурійському періоді і його потомки живуть по сьогоднішній день. Черепашки вапнисті. Нога відсутня і тому вона приростає до субстрату черевною стулкою. Відбитки мускулів на внутрішньому боці стулок вимальовує щось схоже на людський череп.

Замкові брахіоподи мають добре розвинений замок і у більшості з них є ручний апарат. До цього класу відноситься основна маса брахіопод. Черепашка у них завжди вапниста.

Характерними представниками замкових є роди продуктидів, рінхонелідів, спіріферидів, пентамерусів та ін.

Рід Productus має нерівні стулки: черевну - випуклу, особливо дуже в примаківковій частині, а спинну – плоску або ввігнуту. Арея, ручний апарат і ніжка відсутні. Зовнішня поверхня черепашки покрита радіальними ребрами чи концентричними складками, або тим і другим. На черевній стулці є довгі шипи, за допомогою яких особа прикріплюється до субстрату. У викопному стані ці шипи майже не зберігаються. Поширені ці брахіоподи від верхнього девону до пермі.

Багато з них є керівними для кам`яновугільної і пермської систем. Черепашки цього роду мають найбільшу величину з усіх родів – до 40 см.

Рід Rhinchonella має, як правило, округлі черепашки з подібними до пташиного дзьоба маківками (лат. “Rhinchos” – дзьоб). Під маківкою черевної стулки є отвір для ніжки. Поверхня стулок гладка або радіально-ребриста. На зовнішній поверхні черевної стулки посередині простежується синус, а йому на протилежній стороні (спинній) відповідає сідло. В середині черепашки під маківкою спинної стулки розташований ручний апарат, що має вигляд двох загнутих відростків. Арея відсутня. Поширені представники роду від ордовіку до сьогодні.

Рід Spirifer має випуклі стулки черепашок з добре вираженою ареєю. Поверхня їх покрита радіальними ребрами. Маківка невелика, дуже загнута. Арея має трикутний отвір (дельтиріум) для виходу ноги. На черевній стулці є синус, на спинній сідло. Замок виражений добре. Ручний апарат своєрідний – у вигляді двох спіралей, що симетрично розміщені по обидва боки від осі симетрії. Свою назву рід одержав від особливості ручного апарату (spiro – спіраль, fero – несу). Поширений рід від силуру до пермі, де вони для кожної системи дають ряд керівних форм.

Розглянуті роди представлені численними групами (підгрупами). Деякі вчені виділяють їх не в роди, а в сімейства і ділять на цілий ряд самостійних родів.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Основні риси замкових і беззамкових брахіопод, спосіб життя і стратиграфічне значення.:

  1. 7.3. Правовые акты управления: понятие, юридическое значение
  2. 4. Принципы гражданского права: понятие, основания формирования, значение,ограничения в действии.
  3. Производство по установлению фактов, имеющих юридическое значение, в особом производстве
  4. 44. Понятие и признаки вещей как объектов гражданских прав. Классификация вещей и её правовое значение.
  5. Фоносемантический анализ современной медианоминации
  6. Выводы по главе 5
  7. 2.4 Расчет параметров теплообмена в воздушных пространствах конструкций вентфасадов
  8. Систематизация факторов, влияющих на ставку восстановления
  9. Основные результаты и выводы
  10. 7.1 Конструкций вентилируемых фасадов с воздушными пространствами
  11. 15.3. Доказательства
  12. Тип дефолта
  13. 5.1 Программа для ЭВМ
  14. Церковнославяно-русский полисемант век
  15. Модели движения воздуха в воздушных пространствах конструкций вентфасадов при ламинарном режиме