<<
>>

Будова скелетів членистоногих (Arthopoda), їх класифікація, спосіб життя та стратиграфічне значення

Членистоногі – найбільш численний тип тваринного царства – понад 1 млн видів (тільки жуків близько 200000).

Тип членистоногих охоплює павуків і жуків, трилобітів і мечехвостів, численних ракоподібних, величезну кількість різних комах, кліщів і т.

д.

Членистоногі пристосувались до життя в найрізноманітніших умовах середовища і зустрічаються в будь-якій частині Землі від тропіків до північних широт.

Палеонтологічні знахідки не дають чітких даних про походження членистоногих, але вивчення ембріонального розвитку різних артропод і порівняльно-анатомічні дослідження дають можливість встановити, що більшість із них пішли від кільчастих черв`яків. Зокрема, у них сегментоване тіло і подібно розташована система внутрішніх органів.

Для усіх членистоногих характерне двобічносиметричне сегментоване тіло. Кількість сегментів різна і коливається від 2 до 180. Деякі з них, зливаючись, утворюють різні частини тіла – голову, груди, черевце. Іноді голова зростається з грудьми, утворюючи головогогруди.

Тіло членистоногих в більшості випадків знаходиться в твердому хітиновому панцирі, який виконує не тільки захисну роль, а і є зовнішнім скелетом. Саме панцир в далекі геологічні епохи полегшив їх перехід від водного до наземного способу життя.

В процесі росту членистоногі періодично скидають панцир.

Майже всі сегменти тіла утримують по дві кінцівки, які можуть виконувати функції органів дихання, захвату та оборони.

Нервова система і очі розвинена добре. Проте у деяких форм очі відсутні.

Органи дихання, в залежності від способу життя, можуть бути у вигляді зябер, легень або трахей - системи трубок, по яких кисень попадає в усі органи тіла безпосередньо (без участі крові).

Тип членистоногих поділяється на 4 підтипи (або на 10 класів): трилобітоподібні, зябродишні, трахейні (комахи) і хеліцерові (скорпіони, кліщі, павуки).

Для палеонтології найважливішим є підтип трилобітоподібних, який поділяється на 3 класи.

З них у викопному стані найчастіше зустрічаються представники класу трилобітів.

Клас трилобітів (Trilobita) об`єднує вимерлих морських членистоногих, що були поширені в ранньому палеозої і представлений великою різноманітністю форм. Відомо більше 1500 родів. Переважна їх більшість жила на дні.

Трилобіти мали хітиновий панцир і зовнішнім виглядом були схожі на мокриць. Скелет у них поділяється на сегменти, які зливаючись, утворюють головний і хвостовий щити. Сегменти середньої частини, кількість яких може бути від 2 до 44, не зливаються. Від цього трьохчленного поділу і дана назва “трилобітус” (трьохчленний). Вздовж трилобіти також поділяються на 3 частини – осьову і 2 бокові. Розмір трилобітів коливається від декількох міліметрів до 75 см, але переважають величиною від 2 до 10 см.

На головному щиті виділяють 3 частини: центральну осьову – глабель (або глабела) і дві бокові, що звуться щоками. У більшості трилобітів на щоках є борозна, що зветься лицьовим швом. Його положення є важливою ознакою для поділу класу на ряди. Очі іноді відсутні.

Загальновизнаної систематики трилобітів не існує. За основу беруть кількість і будову сегментів тулуба, будову головного або хвостового щитків, орнаментацію панцира.

Отже, трилобіти – це вимерла палеозойська група тварин, розквіт яких відбувся у кембрійському і ордовицькому періодах. В цей час вони займали панівне становище серед морської фауни. Поділ кембрійської системи на відділи і яруси зроблений, в основному, за відмінами у будові трилобітів. Якщо розквіт їх був уже в кембрії, то з`явились вони ще раніше. В силурі кількість трилобітів різко скорочується і в пізньому палеозої існувало всього декілька родів.

<< | >>
Источник: Лекції з геолгії.

Еще по теме Будова скелетів членистоногих (Arthopoda), їх класифікація, спосіб життя та стратиграфічне значення:

  1. 7.3. Правовые акты управления: понятие, юридическое значение
  2. 4. Принципы гражданского права: понятие, основания формирования, значение,ограничения в действии.
  3. Производство по установлению фактов, имеющих юридическое значение, в особом производстве
  4. 44. Понятие и признаки вещей как объектов гражданских прав. Классификация вещей и её правовое значение.
  5. Фоносемантический анализ современной медианоминации
  6. Выводы по главе 5
  7. 2.4 Расчет параметров теплообмена в воздушных пространствах конструкций вентфасадов
  8. Систематизация факторов, влияющих на ставку восстановления
  9. Основные результаты и выводы
  10. 7.1 Конструкций вентилируемых фасадов с воздушными пространствами
  11. 15.3. Доказательства
  12. Тип дефолта
  13. 5.1 Программа для ЭВМ